Наші випускники - ліцеїсти долучилися до цих заходів і запросили сьогодні всіх охочих до літературної кав'ярні, щоб насолодитися Ліниним "безсмертним дотиком до душі" та ще раз довести, що роль слова під час війни особлива...
Чуттєве декламування, вистава-гра тіней, безсмерна музика Мирослава Скорика, пісня "Крила" нікого не залишили байдужими.
Зустріч в імпровізованій кав'ярні несподівано швидко минула, а глядачі не хотіли розходитися.
Дякую своєму 11-а (а ми разом із 5) за любов до рідного слова, дякую Ліні Костенко за творчість,
дякую ЗСУ за можливість вчити, виховувати, жити і ....надихатися поезією, щоразу повторюючи:
Нам треба жити кожним днем.
Не ждать омріяної дати.
Горіть сьогоднішнім вогнем,
Бо „потім“ може й не настати
Коментарі
Дописати коментар